| Статистика |
|---|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
Каталог статей
Конференція « ЧОРНОБИЛЬ – ЧОРНИЙ БІЛЬ»
| Конференція « ЧОРНОБИЛЬ – ЧОРНИЙ БІЛЬ»
(до 29-ї річниці чорнобильської трагедії)
На сцені актової зали приспущено Державний Прапор України із траурною стрічкою, напис: «Біль Чорнобиля: 1986-2015». Біля сцени — виставка учнівських рефератів, літератури, матеріалів із різ¬них газет, які стосуються чорнобильської катастро¬фи, фотографії пожежників та зруйнованого 4-го енергоблоку АЕС.
Голос за сценою
Щебечуть діти і співають птиці,
Шумлять на вітрі сквери і сади.
У вселюднім гомоні столиці
Не відчуваєш подиху біди.
Вона таїться в колесі і криці,
У дзвоні листя, в плескоті води.
І повняться тривогою зіниці,
І шлях веде з нікуди в нікуди.
(М. Луків) слайд 1.
1 -й учень
І раптом — вибух як сполох
і полум'я смертоносне,
І вмить здригнулась планета
на всіх полюсах землі.
Відчули трава і древа,
що вже не вмиються росами,
Як перед смертю постали
батьки і діти малі. Слайд 2.
Учитель. Минуло 29 років від дня однієї з найтрагічніших подій в історії людства — ава¬рії на Чорнобильській атомній станції. 26 квітня 1986 р. весь світ побачив силу й безпощадність атома, який, вийшовши з-під контролю, здатен не лише знищити людство на Землі, а й спотворити весь світ. Історія після цієї чорної п'ятниці розді-лилася на дві епохи: до чорнобильську і післячорнобильську. Унаслідок цієї глобальної катастро¬фи зазнало лиха населення Росії, Білорусії, радіо¬активна хмара пішла на Скандинавію й Польщу. Радіоактивний пил накрив майже пів Європи. Та найбільше, звичайно, потерпіла Україна. Сього¬дні ми згадуємо про велику трагедію нації. Скіль-кох людей уже забрала «ядерна чума», скільки залишилося інвалідами!.. А скільки поколінь ще розплачуватимуться з безжалісним атомом — не¬відомо. Адже навіть сьогодні, через 29 років, ми не усвідомлюємо всіх наслідків лиха, усієї глиби¬ни катастрофи. Слайд 3.
2-й учень
Не можна про це не сказати,
Мовляв, це було вже давно,
Не можна ні про що мовчати,
Горить тривогою чоло.
Ці вірші, роздуми і факти,
Все це було, було, було...
Чорнобильський вітер по душах мете,
Годинник життя безупинно іде.
...Лиш пам'ять, лиш пам'ять усе пам'ятає.
3-й у ч е н ь. 26 квітня — одна з найтрагічні¬ших сторінок в історії нашого народу. А що пере¬дувало цьому 29 років тому?
4-й учень. Будівництво ЧАЕС розпочало¬ся в березні 1970 р. Було заплановано збудувати в місті Прип'ять шість блоків уран-графітового ти¬пу з електричною потужністю 1000 МВт кожен. Перші чотири блоки були введені в дію протягом 1977-1983 pp. Також планувалося ввести в екс¬плуатацію ще два блоки. Та не судилося.
5-й у ч е н ь. 25 квітня 1986 р. передбачалося відключити 4-й блок для планового ремонту. При цьому хотіли випробувати один із двох турбоге¬нераторів у режимі обертання ротора турбіни за інерцією після припинення подачі пари, а також перевірити роботу спеціального регулятора маг¬нітного поля генератора. Але під час проведення цього експерименту припустилися певних пору¬шень режиму експлуатації.
6-й учень. Крім того, мали місце конструк¬тивні вади. Система аварійного захисту повинна була спрацювати через 2-3 секунди, а насправді стрижні-поглиначі занурювалися на 7-метрову глибину більш ніж 10 секунд.
7-й учень. Стрижні-поглиначі мають за¬ходити в реактор знизу, а вони кріпилися разом із механізмом керування до «кришки» реактора, яку за збільшення тиску зрушила пара. Крім того, стрижні-поглиначі були коротшими за 7 метрів, унаслідок чого нижні шари палива не можна було «заглушити».
8-й учень. На 1-й секунді після натискання кнопки «СТОП» замість автоматичного заглушен¬ня реактора відбулося різке збільшення його потужності; на 9-й секунді почали руйнуватися па¬ливні канали й піднялася 1000-тонна залізобетон-на плита, що закривала реактор. Вона потягнула за собою всі 211 стрижнів-поглиначів нейтронів. Систему керування й захисту було зруйновано. Стався вибух.
9-й учень. Але вибухів фактично було два. Перший — о 1 год. 23 хв. 44 с, коли внаслідок зрос¬тання потужності ланцюгової реакції розжарили¬ся тепловидільні елементи, частинки ядерного па¬лива зруйнували цирконієві оболонки та застря¬гли у графіті. Теплоносій — вода — перетворився на пару, її тиск заблокував подальший доступ во¬ди для вбирання тепла. Реактор перестав бути ке¬рованим. Потік води та пари спричинив хімічні реакції з розігрітим графітом та цирконієм, у ре¬зультаті яких піднялася кришка реактора.
10-й у ч е н ь. О 1 год. 23 хв. 46 с під впливом по¬вітря, яке увірвалося в активну зону, й після утво¬рення суміші кисню з воднем та карбон оксидом стався другий вибух, що зруйнував перекриття ре¬акторного залу й викинув близько чверті від кіль¬кості графіту та частину ядерного палива вгору.
11-й учень. Перший вибух розпочався як те¬пловий. Система охолодження не впоралася з від¬веденням тепла. Від потрапляння води, яка є до¬брим сповільнювачем нейтронів, зросла кількість нейтронів для ланцюгової ядерної реакції. Реак¬тор почав працювати в критичному режимі. Чор¬нобильський вибух тривав як ядерний, хоча удар¬ної хвилі та світлового випромінювання майже не було. Другий вибух був хімічним, з цього можна зробити висновок, що конструкція реактора була недосконалою і це призвело до жахливої трагедії.
12-й учень. Найпершим, у кого після вибуху зупинилося серце, був старший оператор Валерій Іванович Ходемчук. У ніч на 26 квітня він був на зміні. Чоловік загинув у перші хвилини аварії під уламками 4-го енергоблоку. Той став для Валерія Ходемчука вічним пам'ятником.
13-й учень. Слідом за ним помер на посту Володимир Михайлович Шашенок, який теж за¬ступив цієї ночі на зміну. Його, опаленого й опро¬міненого, винесли на руках пожежники й лікарі, і він встиг простогнати: «Там... Валера...»
1-й учень. ВИБУХ
Зойкнула земля чаїним криком:
— Сину, вбережи і захисти! —
— Вийшла мати із іконним ликом:
— Йди, синочок. Хто ж, коли не ти?
Спалахнуло небо, впало крижнем:
— Синку, вбережи і захисти! —
— Вийшла жінка з немовлятком ніжним:
— Йди, коханий. Хто ж, коли не ти?
— „.І уже ні сина, ані мужа.
Лиш розверсті зоряні поля...
Та пліч-о-пліч стали біль і мужність.
Дух і Воля. Небо і Земля.
(С. Йовенко)
2-й учень. Найперший удар прийняла на себе воєнізована пожежна частина атомної стан¬ції. Пожежники боролися з усіх сил. Вони Добре розуміли, на що йшли, опинившись у самому пе¬клі смертельної радіації. Вони відчували, що за їхніми спинами — їхні діти, дружини, матері, яких вони мають захистити.
3-й учень. У ту квітневу ніч начальником караулу був лейтенант Володимир Правик. Він першим ступив назустріч атомній біді. Ступив за бар'єр, за межу можливого, ступив туди, де зви¬чайна людська доля бере новий початок — без-смертя. І стояв, доки вистачило сили.
4-й учень
ГЕРОЯМ ЧОРНОБИЛЯ
Коли зловісна блискавиця
Струною в серце уп'ялась
І опалила ваші лиця,
і в танці дикому зайшлась,
Коли вже хмари спопеліли
У знавіснілому вогні,—
Ви смерть приборкати зуміли
На тім останнім рубежі.
Не віддали їй на поталу
Світанків наших ніжний щем,
Ви, як один, супроти стали,
Пекельним січені дощем.
У тій жорстокій веремії
Ви до кінця тримали бій
І пронесли свої надії
Крізь вогнище усіх надій.
Шумлять жита, як і раніше,
Пливуть у небі літаки...
За вас історія допише .
Суворі подвигу рядки.
Чути стук метронома, на його фоні зачитують прізвища пожежників і підносять їхні фотогра¬фії:
• начальник караулу військової пожежної час¬тини з охорони Чорнобильської АЕС міста Прип'яті, лейтенант Правик Володимир Пав¬лович, 24 роки;
• Начальник караулу спеціалізованої військової пожежної частини з охорони міста Прип'яті, лейтенант Кибенюк Віктор Миколайович, 23 роки;
• командир відділення спеціалізованої військо¬вої пожежної частини міста Прип'яті, сержант Ващук Микола Васильович, 27 років;
• старший пожежник спеціалізованої військової пожежної частини, старший сержант Тишура Володимир Павлович, 27 років;
• командир відділення спеціалізованої військо¬вої пожежної частини, старший сержант Ігнатенко Василь Іванович, 25 років;
• пожежник спеціалізованої пожежної частини, старшина Тітенок Микола Іванович, 24 роки.
Голос за сценою. Загинули, рятуючи людство від катастрофи на Чорнобильській атом¬ній станції 26 квітни 1986 р. Вічна їм пам'ять і вічна слава! .
5-й у ч е н ь. За лічені години неймовірними зусиллями й навіть ціною життя, у першу чер¬гу пожежників, працівників станції, солдатів, транспортників, пожежу на ЧАЕС було ліквідова¬но. Але атомний реактор, ніби велетенський Змій Горинич, посилав в атмосферу величезні дози ра¬діоактивного випромінювання, яке несло смерть тисячам людей не одного покоління.
6-й учень
Здавалось, все по-божому було,
І раптом зашуміло, загуло.
Зірвавсь реактор за незриму мить,
На нашу землю сипалась отрута.
Чом довелося нам це пережить?
І за які гріхи така спокута?
Чи є надія в нас на майбуття?
Чи живемо? А за яким законом?
Уражені чорнобильським драконом,
Ми вже відчули, що він нам приніс,
І не одному ще вкоротить віку.
А скільки люди проливають сліз,
Коли у сім'ях родяться каліки!
Чорнобиль. Чорна хмара. Чорний біль.
Таке нехай ніде не повториться,
На щемну рану я не сиплю сіль,
Вона й без неї болісно ятриться.
Народе мій, сильніше бий на сполох!
Хай дзвін гуде по всіх усюдах нині.
Чорнобиля невмолимий МОЛОХ
З'їда людей, живущих на Україні.
7-й учень. Під час аварії на Чорнобиль¬ській атомній станції в атмосферу потрапило 450 тисяч радіонуклідів (зокрема й тих, яких ра¬ніше не було на Землі). Під час аварії горів графіт, була висока температура, що призвело до викиду в атмосферу радіоактивного аерозолю, який вкри¬вав листя, опалу хвою.
8-й учень. У забруднених радіонуклідами зонах сьогодні спостерігається гігантизм, зміни у формах листя дерев, народжуються тварини з різними вадами. У результаті пригнічення імун¬ної системи людини змінився перебіг майже всіх хвороб. Погіршилася діяльність щитоподібної за¬лози. У Києві в 3 рази збільшилася кількість онкозахворювань, у 5 разів — розладів ендокринної системи, у 31 раз — захворювань органів дихання.
9-й учень. Залежно від ступеня забруднен¬ня й небезпеки зараження людей радіоактивний слід ділиться на чотири зони: А — помірного, Б — сильного, В — небезпечного, Г — дуже небез¬печного зараження.
10-й учень. Зона відчуження — це територія, з якої було проведено евакуацію людей 1986 р. За периметром вона досягла 223,5 км, рівень радіоак¬тивного забруднення перевищує тут 20 мР/рік.(перегляд презентації)
11-й учень. За інформацією Держкомстату статус потерпілих унаслідок Чорнобиль¬ської катастрофи в Україні мають 2,2 млн. осіб. З них 1,6 млн. — це потерпілі від катастрофи, 566,1 тис.— діти, віднесені до категорії потерпі¬лих, 50,5 тис.— ліквідатори наслідків аварії.
Учитель: Наші односельчани також є в їхньому числі, це:
1. Бондар Іван Іванович,
2. Кисляк Іван Степанович,
3. Левендюк Микола Семенович,
4. Бойко Анатолій Васильович,
5. Данько Микола Павлович,
6. Івахнюк Сергій Борисович,
7. Коцеруба Леонід Іванович,
8. Ходак Степан Григорович,
9. Скрипник Микола Миколайович,
10. Лисак Валерій Михайлович,
11. Олійник Леонід Вікторович,
12. Рудий Леонід Петрович,
нажаль не всі дожили до цього дня і сьогодні з нами вже немає :
1. Фаюка Петра Васильовича,
2. Молодичука Віталія Леонідовича,
3. Гонтарука Василя Григоровича,
4. Ульянова Петра Анатолійовича,
5. Власова Василя Васильовича,
6. Маренка Петра Васильовича.
Всі вони не шкодуючи свого здоров’я допомагали країні ліквідовувати наслідки того страшного лиха.
12-й учень. Офіційно вважають, що в Україні внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС постраж¬дало 3,5 млн. людей. Через Чорнобиль пройшли понад 650 тис. чоловіків-ліквідаторів наслідків катастрофи. Відбувається постійне винесення ра-діоактивних речовин за межі 30-кілометрової зо¬ни. Зростання хвороб, спричинених радіацією: порушення кровообігу, рак, захворювання нерво¬вої системи, щитоподібної залози, особливо в дітей, загальна захворюваність населення — усе це наслідки аварії на ЧАЕС. На сьогодні померли тисячі учасників ліквідації аварії, лише від раку в Україні загинуло понад 180 тис. людей, здоров'я тих, хто лишився в живих, поступово погіршу¬ється...
13-й учень. Що потрібно, щоб земля за¬лишалася прекрасною й доброю до нас? Ось над чим треба думати, і думати серйозно. Врятований світ — найкращий пам'ятник тим, хто загинув у чорнобильському катаклізмі. Пом'янемо ж їх хвилиною мовчання й зробимо все, щоб більше ні¬коли не впала гірка зірка Полин.
Чути стук метронома.
Голос за сценою
Хвилина мовчання... Хвилина мовчання...
Послухай, і серцем почуєш в цей час:
Як гомін струмка, як пташині ячання,
Здаля голоси долітають до нас.
Отам, над Дніпром, де заграва устала
Червона, мов цвіт бойових прапорів,
Щоб рідна земля у вогні не палала,
Як темної ночі Чорнобиль горів.
Ця мить — не страждання, а вічне стрічання
Із тими, кого стрітимо ми.
Коли наступає хвилина мовчання,
У пам'яті нашій клекочуть громи.
Учні запалюють свічки, приспускають Держав¬ний Прапор.
1-й учень
НОВЕ ЛІТОЧИСЛЕННЯ
Триста літ поволеньки пролине —
Стронцій розпадеться і помре,—
На новому полі неодмінно
Час його, мов політ, приоре.
Час очистить Прип'ять незглибиму,
Оживуть і луки, і сади,
Та Чорнобиль вічно берегтиме
Хрест своєї чорної біди.
Вічно буде пам'яттю судити
Тих, хто розіп'яв його в огні.
Із ребра, що стронцієм пробите,
Кров його тектиме по мені. (І. Гнатюк)
Учитель. Час невпинно йде вперед. Відда¬ляється чорна дата Чорнобиля, про яку з болем і сльозами згадуємо й сьогодні, через 29 років. І хочеться, щоб більше ніколи й ніде у світі не по¬вторилося подібне лихо. Сьогодні — день Пам'яті. День скорботи й роздумів. Бо нам таки є над чим замислитися. Ми живемо на технологічно¬му вулкані. Мимоволі хочеться гукнути: «Люди! Опам'ятаймося! Дзвони Чорнобиля б'ють подзвін по кожному з нас».
2-й учень
БОЖЕ, УКРАЇНУ ЗБЕРЕЖИ...
За днями дні, минув повільно рік,
За днями дні — й минулого немає,
Нехай же лихо наше проминає
І в світі не повториться вовік.
Хай стане мир міцнішим у стократ,
Хай над землею чисте небо буде.
Чорнобиль — попередження, набат,
Його уроків людство не забуде.
ЛІТЕРАТУРА
1. Євтушок А. Деякі відомості про Чорнобильську ка¬тастрофу / А. Євтушок, О. Комаренко, Н. Коршак, Т. Одинець, О. Цельва // Фізика та астрономія в школі. — 1997. — № 3. - С. 27.
2. Затворний В. Героям Чорнобиля / В. Затворний // Мужність і біль Чорнобиля. — К. : Молодь, 1988.
3. Ребро П. Хвилина мовчання / П. Ребро // До радян¬ських свят і нових обрядів. — К. : Музична Украї¬на, 1981.
4. Сингаївський М. Обпалені мужністю / М. Синга¬ївський // Мужність і біль Чорнобиля. — К. : Мо¬лодь, 1988.
5. Трегубое В. Приборкувачі вогню / В. Трегубов // Мужність і біль Чорнобиля. — К. : Молодь, 1988.
6. Фізика в школах України. — 2007. — № 6.
7. Фізика. — 2006. — № 7.
|
| Категорія: Мої статті | Додав: semkoolena (28.05.2015)
|
| Переглядів: 561
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
|